• 449клінік
  • 15789відгуків пацієнтів
  • Щотижняактуальні акції
  • 508фахівців

Штифт у зубі: які бувають, коли ставлять і чим відрізняється від вкладки

Штифт у зубі: які бувають, коли ставлять і чим відрізняється від вкладки
08.11.2026011 хв читання

Після лікування каналів зуб часто сильно зруйнований, і пломби вже не вистачає, щоб тримати майбутню коронку. Тоді лікар може запропонувати штифт — стрижень, який закріплюють у каналі кореня. Розповідаємо, навіщо він потрібен, коли без нього можна обійтися, які бувають штифти, чим вони відрізняються від куксової вкладки і на що звертати увагу після встановлення.

Що таке штифт і навіщо він потрібен

Штифт — це тонкий стрижень зі скловолокна, металу чи іншого матеріалу, який лікар закріплює в запломбованому каналі кореня. Над ним із пломбувального матеріалу формують куксу — основу, на яку потім ставлять коронку. Головне завдання штифта — утримати куксу, коли від власної коронкової частини зуба залишилося мало.

Штифт утримує куксу, але не зміцнює корінь. Під час підготовки місця для нього лікар зберігає тканини кореня й оцінює, чи потрібна така опора для відновлення зуба.

Зуб після лікування каналів може бути вразливим до перелому через втрату тканин унаслідок карієсу, попередніх реставрацій і підготовки доступу до каналів. Британська служба охорони здоров’я зазначає, що після лікування каналів сильно ураженого зуба може знадобитися коронка, яка повністю його покриває. Про сучасне лікування каналів ми розповідали в статті лікування кореневих каналів під мікроскопом.

Здебільшого канали лікують через пульпіт або запалення біля верхівки кореня. Цим займається стоматолог-ендодонтист, а відновлення зуба планують до лікування каналів. За потреби ендодонтист узгоджує план зі стоматологом-ортопедом.

Коли штифт ставлять, а коли ні

Кокранівський огляд Бернського університету про відновлення зубів після лікування каналів наголошує: рішення, чи потрібен штифт разом з коронкою, ухвалює лікар з урахуванням залишку зуба. Орієнтири, якими зазвичай користуються стоматологи-ортопеди:

  • Збереглася більша частина стінок коронки зуба. У систематичному огляді додаткової користі штифта не виявили, коли збереглися всі або майже всі стінки коронкової частини. У таких випадках лікар може обрати пломбу, вкладку, накладку чи коронку без штифта.
  • Від коронкової частини залишилося мало. У цьому огляді відновлення зі штифтом загалом супроводжувалися меншою частотою невідновних поломок. За значної втрати коронкової частини штифт може допомогти утримати куксу; придатність кореня оцінює лікар.
  • Над яснами зберігся пояс здорової тканини. Огляд дослідників зі Сієни описує ефект обруча, або ферулу: коронка охоплює збережений дентин над своїм краєм і підвищує опір зуба перелому. Неповний обруч може бути кориснішим, ніж його відсутність.
  • Жувальний зуб з широкою порожниною. Ендокоронка спирається на порожнину зуба без окремого кореневого штифта. Огляд дослідників з Пелотаса та спостереження стоматологів з Льєжа підтримують її застосування у відібраних випадках. Лабораторні порівняння не доводять однакової надійності різних конструкцій у пацієнтів.

Якщо тканин для охоплення коронкою недостатньо, лікар оцінює можливість ортодонтичного витягування зуба або хірургічного подовження коронкової частини. Ці втручання підходять не кожному кореню. Короткий чи тонкий корінь і тріщина потребують окремої оцінки; якщо зуб неможливо відновити, обговорюють видалення та заміщення.

Які бувають штифти

Скловолокно у стоматології використовують для виготовлення готових штифтів. Штифти розрізняють за матеріалом і способом виготовлення. Вибір залежить від зуба, форми каналу, залишку тканин і майбутньої коронки.

Вид Як виглядає Особливості
Скловолоконний Стандартний стрижень зі скловолокна, фіксується на адгезивний цемент Пружність ближча до дентину, ніж у металу; світлий колір може полегшити підбір відтінку керамічної коронки
Металевий стандартний Готовий стрижень з титанового чи іншого сплаву, іноді з різьбою (анкерний) Жорсткий, помітний на рентгенівському знімку; активна різьба, що входить у дентин, може створювати додаткове напруження в корені
Литий металевий разом із куксою Куксова вкладка: штифт і кукса виготовляються в лабораторії одним цілим Виготовляється за індивідуальною моделлю підготовленого каналу; потребує лабораторного етапу
Керамічний Стрижень з діоксиду цирконію Світлий, але дуже жорсткий; видалити з каналу складно

Метааналіз дослідників Федерального університету Жуїз-ді-Фора не виявив переконливої різниці між волоконними й металевими штифтами щодо невдач, переломів кореня та розцементування. Достовірність доказів була низькою. Огляд із Сержипі також не підтвердив різниці в переломах кореня та відзначив ризик упередженості досліджень. Женевський огляд описує сприятливіший характер поломок композитних відновлень із волоконними штифтами, проте ці дані не доводять переваги скловолокна для кожного зуба.

Скловолоконні та металеві штифти на стерильному лотку
Світлі та металеві штифти на стоматологічному лотку

Штифт чи куксова вкладка

Обидва варіанти вирішують одне завдання — дати опору коронці, але виготовляються по-різному.

  • Штифт із пломбувальною куксою ставлять без лабораторного виготовлення: лікар готує місце в каналі, фіксує готовий штифт і формує композитну куксу. Колір основи враховують під час планування керамічної коронки.
  • Куксова вкладка виготовляється індивідуально в лабораторії. У литій металевій куксовій вкладці штифтова частина і кукса становлять цілісну конструкцію. Форму каналу реєструють відбитком або іншою придатною для цього випадку методикою. Широкий чи овальний канал потребує індивідуального підбору конструкції; опора мостоподібного протеза потребує оцінки кореня та навантаження.

Британський огляд з Бата нагадує: обруч здорової тканини бажаний, але не ціною зайвого обточування зуба чи кореня. Збереження здорових тканин підтримує прогноз відновлення, тому лікар уникає зайвого препарування зуба й кореня.

Остаточний вибір залежить від обсягу здорових тканин, форми коренів, навантаження і виду коронки. Порівняння матеріалів коронок розглянуто в статті цирконієва коронка чи металокераміка.

Парапульпарні штифти для утримання реставрації

Що таке парапульпарні штифти і як їх застосовують?

Парапульпарні штифти — це ретенційні елементи, які закріплюють у дентині коронкової частини зуба для утримання реставраційного матеріалу. Їх розміщують поряд із пульпою, поза її порожниною; від штифтів у кореневому каналі вони відрізняються місцем фіксації, а від внутрішньоканальної куксової вкладки — будовою конструкції.

Лікар готує місце в дентині з урахуванням розташування пульпи, закріплює ретенційний елемент і формує реставрацію; під час такої підготовки можливі пошкодження дентину та запальна реакція пульпи. Якщо в плані лікування згадана вкладка на парапульпарних штифтах, уточніть у лікаря, яку саме конструкцію він пропонує та де будуть розташовані її опорні елементи.

Як ставлять штифт

  1. Оцінка зуба. Лікар перевіряє якість пломбування каналів на знімку, оцінює висоту і товщину стінок, стан ясен і прикус.
  2. Підготовка зуба під куксову вкладку або готовий штифт. Частину кореневого пломбувального матеріалу обережно видаляють, зберігаючи герметичне заповнення біля верхівки кореня. Потребу в анестезії визначає лікар.
  3. Фіксація штифта. Готовий штифт фіксують відповідним цементом. Для литої вкладки реєструють форму каналу, забезпечують тимчасове закриття зуба, а виготовлену конструкцію приміряють і фіксують.
  4. Кукса і коронка. На штифт нарощують куксу, обточують її під коронку і знімають відбиток. Як проходить цей етап, ми розповідали в статті установка коронки на зуб.

У рандомізованому дослідженні за участю дослідників з Пелотаса порівнювали металокерамічні коронки та прямі композитні реставрації на зубах зі скловолоконними штифтами. Композитні відновлення потребували більше ремонтів. Різниці у виживанні реставрацій не виявили; ці результати не означають, що кожному зубу зі штифтом потрібна коронка.

Огляд стоматолога з Гонконгу розглядає підготовку місця для штифта, його фіксацію та формування кукси. Тканини кореня й герметичне заповнення біля верхівки зберігають, а конструкцію підбирають до анатомії каналу. Автори огляду із Сан-Антоніо розглядають штифт у межах спільного ендодонтичного й відновного плану.

Керамічна коронка на гіпсовій моделі зубів
Керамічна коронка на моделі зубів

Ризики і ускладнення

Після відновлення зуба зі штифтом можливі ускладнення:

  • Розцементування. Штифт разом із куксою і коронкою може вийти з каналу. Можливість повторної фіксації залежить від стану кореня, залишку тканин, наявності карієсу та придатності конструкції.
  • Тріщина або перелом кореня. Це небажаний наслідок: корінь з поздовжньою тріщиною зазвичай доводиться видаляти. Ризик вищий, коли стінки кореня тонкі, немає обруча здорової тканини над яснами, а на зуб припадає сильне навантаження.
  • Запалення біля верхівки. Якщо канали запломбовані неякісно або через нещільний край коронки проникають бактерії, може розвинутися запалення. Повторне лікування може ускладнюватися доступом до каналів через коронку, куксу та штифт. Потребу в їх видаленні лікар визначає за станом зуба. Про це йдеться в статті біль і запах під коронкою.
  • Перфорація. Під час підготовки місця для штифта можливе пошкодження стінки кореня з утворенням сполучення з навколишніми тканинами. Лікар оцінює анатомію кореня й контролює напрямок інструмента.

Чи боляче видаляти штифт із зуба, залежить від стану тканин навколо кореня та обсягу втручання. Навіть у зубі після лікування каналів навколишні тканини залишаються чутливими. До початку лікар пояснить спосіб видалення та потребу в анестезії; під час роботи можливі відчуття тиску або вібрації. Якщо з’явився біль, одразу повідомте лікаря, щоб він перевірив знеболення. Заочно гарантувати відсутність дискомфорту не можна.

У лабораторному дослідженні Університету Сан-Паулу металевий штифт знижував точність конусно-променевої томографії у виявленні горизонтальних переломів кореня. Результат обстеження лікар зіставляє зі скаргами та оглядом. Дослідники за участю берлінської Шаріте показали, що повідомлення пацієнта можуть допомогти виявити проблему з відновленням, але не замінюють клінічного обстеження.

Якщо штифт потрібно замінити, лікар спочатку оцінює, чи можна безпечно його вилучити та зберегти корінь. Якщо зуб відновити неможливо й потрібне видалення, спосіб доступу обирають за станом коренів та конструкції; сам факт наявності штифта не визначає однакової операції для всіх.

Видимий штифт, оголення його частини або нова щілина в реставрації — привід для огляду. Печіння, почервоніння чи набряк після відновлення не доводять алергії на штифт: лікар перевіряє також запалення та механічне подразнення. За підозри на реакцію на матеріал потрібне цільове обстеження; заміну конструкції не призначають лише за самою підозрою.

Якщо проковтнули коронку зі штифтом

Коронка зі штифтом має виступаючу частину, яка може травмувати травний тракт. Якщо ви проковтнули таку конструкцію або вона зникла під час їжі, зверніться по невідкладну медичну допомогу, навіть коли нічого не болить. Не чекайте, що вона обов’язково вийде сама. Лікар з’ясує, де перебуває предмет, та вирішить, чи потрібне його видалення.

При задишці, раптовому кашлі чи неможливості ковтати слину негайно викликайте екстрену допомогу: конструкція могла потрапити в дихальні шляхи або застрягти у стравоході. Повідомте медикам, що це зубна коронка зі штифтом; за можливості покажіть її фото або знімок зуба.

Догляд і коли до лікаря

За зубом зі штифтом доглядають так, як за іншими зубами: чистять фторвмісною пастою двічі на день, очищають міжзубні проміжки та відвідують стоматолога для контрольних оглядів. Уникайте розгризання твердих предметів, горіхів у шкаралупі та льоду. Якщо скрегочете зубами, обговоріть із лікарем захисну капу.

Зверніться до лікаря, якщо:

  • коронка або кукса хитається, з’явилася щілина між коронкою і яснами;
  • зуб болить при накушуванні, з’явився набряк чи нориця на яснах;
  • відчуваєте неприємний запах або присмак біля коронки;
  • коронка разом зі штифтом випала — збережіть її і не вставляйте її на клей удома.

Спланувати відновлення зуба допоможе стоматолог-ортопед. Обрати лікаря можна в каталозі стоматологи-ортопеди Києва. Записатися на консультацію можна, наприклад, у клініках «На Рокосовського», «Медистар» або «Центр стоматологічної реабілітації професора Олексія Біди».

Стаття має інформаційний характер і не замінює консультації лікаря. Чи потрібен штифт і якого виду, вирішує стоматолог після огляду і знімка.

Питання та відповіді

Чи обов’язково ставити штифт після лікування каналів?

Штифт розглядають, коли залишку коронкової частини недостатньо для утримання кукси. Якщо збереглися всі або майже всі стінки, додаткова опора може бути непотрібною. Лікар оцінює стан кореня, товщину тканин, можливість охоплення зуба коронкою та жувальне навантаження. Після цього обирає пломбу, вкладку, накладку чи коронку та визначає потребу в штифті.

Який штифт кращий: скловолоконний чи металевий?

Метааналізи не виявили переконливої різниці між волоконними та металевими штифтами щодо невдач і переломів кореня, проте достовірність доказів обмежена. Скловолоконні конструкції мають світлий колір і пружність, ближчу до дентину. Це не доводить їхньої переваги для кожного зуба. Вибір залежить від стану кореня, залишку тканин, форми каналу та запланованого відновлення.

Чим штифт відрізняється від куксової вкладки?

Готовий штифт лікар фіксує в каналі та формує навколо нього композитну куксу. Лита куксова вкладка виготовляється індивідуально в лабораторії: її штифтова частина і кукса становлять цілісну конструкцію. Обидва варіанти утримують основу під коронку. Широкий або овальний канал потребує індивідуального підбору конструкції з урахуванням товщини стінок, навантаження та можливості повторного лікування.

Чи зміцнює штифт зуб?

Штифт утримує куксу, але не зміцнює корінь. Підготовка місця для нього може потребувати видалення тканин, тому лікар уникає зайвого розширення каналу. Збережений дентин, який охоплює коронка, створює ефект обруча та підвищує опір перелому. Прогноз також залежить від стану кореня, герметичності відновлення й жувального навантаження. Штифт застосовують за клінічною потребою.

Що робити, якщо коронка зі штифтом випала?

Збережіть коронку зі штифтом у чистому контейнері та зверніться до стоматолога. Не вставляйте конструкцію в канал і не приклеюйте її побутовим клеєм: це може пошкодити зуб і ускладнити лікування. До огляду уникайте навантаження на цей зуб. Лікар перевірить стан кореня, залишок тканин і конструкцію та визначить, чи можлива повторна фіксація.

Чи можна перелікувати канали, якщо в зубі штифт?

Повторне лікування можливе, якщо лікар може отримати доступ до каналів і зуб придатний до відновлення. Для цього може знадобитися видалення коронки, кукси або штифта. Застосовують обертальні й ультразвукові інструменти; метод залежить від конструкції та цементу. Мікроскоп допомагає контролювати роботу. Якщо доступ через коронку недоцільний, лікар оцінює можливість втручання біля верхівки кореня.

Від чого залежить збереження зуба зі штифтом?

Збереження зуба залежить від стану кореня, якості лікування каналів, обсягу здорових тканин, герметичності реставрації та навантаження. Скрегіт зубами й звичка гризти тверді предмети можуть пошкоджувати відновлення. Догляд і контрольні огляди допомагають виявляти проблеми. Якщо коронка хитається, з’являється біль при накушуванні, набряк або нориця, зверніться до стоматолога для оцінки зуба.

Редакція 101 Стоматолог

Відгуки та коментарі

Залишити відгук