
Резорбція кореня — це поступова втрата тканин кореня зуба, коли організм починає «розсмоктувати» власний дентин і цемент. У молочних зубів так відбувається природно перед їх випадінням, але в постійних зубах це ознака проблеми. Резорбцію спричиняють травми, запалення в пульпі, тиск сусіднього зуба, ортодонтичне лікування та інші чинники. Підступність у тому, що вона переважно не болить і її знаходять випадково на знімку. Розповідаємо, які бувають види резорбції, від чого вона виникає, як її виявляють і лікують, а також що допомагає зберегти зуб.
Що таке резорбція кореня
Корінь зуба вкритий тонким шаром цементу і тримається в кістці завдяки зв’язці. Зсередини в зубі є порожнина з пульпою — судинами і нервами. Зовні дентин захищають поверхневий немінералізований шар кореня та клітини зв’язки, а зсередини — предентин і клітини, що його утворюють. Коли цей захист ушкоджується, до дентину можуть дістатися клітини, які в нормі перебудовують кістку. Вони починають руйнувати й тканини зуба — так виникає резорбція.
Процес може йти ззовні, з боку зв’язки і кістки, або зсередини, з боку пульпи. Без лікування резорбція може поступово прогресувати: зуб слабшає, у ньому утворюється дефект, а інколи корінь укорочується настільки, що зуб починає хитатися.
Водночас резорбція — не вирок. Якщо її виявити вчасно і усунути причину, процес часто вдається зупинити, а зуб — зберегти.
Види резорбції
Лікарі розрізняють види резорбції за місцем і причиною. Від виду залежить, як лікуватимуть зуб.
| Вид | Де виникає | Що її підтримує | Підхід до лікування |
|---|---|---|---|
| Зовнішня запальна | На поверхні кореня | Інфекція в каналі після травми чи загибелі пульпи | Лікування каналів, яке може зупинити процес |
| Пришийкова | Біля шийки зуба, над краєм ясен або під ним | Ушкодження поверхні кореня, причина не завжди відома | Відновлення дефекту через зовнішній або внутрішній доступ, за показаннями лікування каналів |
| Внутрішня | Зсередини, у стінці каналу | Запалення пульпи | Лікування каналів |
| Зовнішня поверхнева, зокрема від тиску | На зовнішній поверхні кореня ураженого зуба | Травма або тиск під час ортодонтичного лікування, від ретинованого зуба, кісти чи пухлини | Усунення причини та спостереження за станом кореня |
| Замісна (анкілоз) | Корінь зростається з кісткою | Тяжка травма зв’язки зуба, зберігання вибитого зуба сухим | Передбачуваного способу зупинити процес немає; спостереження й лікування наслідків планують індивідуально |
Пришийкова резорбція має свою особливість: пульпа може залишатися живою, а руйнування і відновлення тканин можуть відбуватися одночасно. Тому її легко сплутати з карієсом біля ясен.
Причини і чинники ризику
Різні види резорбції мають різні причини, а пришийкова може бути пов’язана з поєднанням чинників. Дослідження пов’язують її з такими чинниками:
- Травма зуба. Удар, вивих або повне вибивання зуба ушкоджують зв’язку і поверхню кореня. Зберігання вибитого зуба сухим підвищує ризик анкілозу.
- Інфекція в пульпі. Інфекція в каналі після загибелі пульпи може підтримувати зовнішню запальну резорбцію. Внутрішня запальна резорбція розвивається за часткового ушкодження пульпи, коли поряд з інфікованою ділянкою зберігається жива тканина.
- Ортодонтичне лікування. Переміщення зубів супроводжується невеликим укороченням верхівок коренів у багатьох пацієнтів, а в окремих — вираженим.
- Тиск сусіднього зуба. Ретиноване ікло може пошкоджувати корінь бічного різця, а нахилений уперед зуб мудрості — корінь другого моляра.
- Відбілювання і хірургічні втручання в ділянці шийки зуба описані як можливі чинники пришийкової резорбції.
Інколи діють одразу різні чинники, а в частини людей причину встановити не вдається.
Виявлена резорбція кореня сусіднього зуба може бути підставою для видалення зуба мудрості навіть без скарг; рішення залежить від обстеження. Детальніше про це — у статті про видалення зуба мудрості.
Симптоми: чому резорбцію часто не помічають
Резорбція може перебігати без болю, і її інколи виявляють під час огляду або на знімку. Реакція на холод може зберігатися; її відсутність потребує окремої оцінки стану пульпи.
Ознаки, на які варто звернути увагу:
- рожевувата пляма, що просвічує крізь емаль біля шийки зуба, — так може виглядати пришийкова чи внутрішня резорбція;
- дефект або «ямка» біля краю ясен, ясна в цьому місці кровоточать при чищенні;
- зуб потемнів після давньої травми;
- зуб почав хитатися без явної причини;
- біль, набряк або нориця на яснах можуть супроводжувати ураження пульпи чи тканин навколо кореня;
- після травми зуб звучить інакше при постукуванні — дзвінкий звук може вказувати на зрощення кореня з кісткою.
Оскільки симптомів часто немає, регулярні огляди і знімки за показаннями — головний спосіб помітити резорбцію вчасно, особливо після травм і під час ортодонтичного лікування.

Діагностика: знімки і томографія
Спочатку лікар оглядає зуб, оцінює ясна, рухливість і реакцію пульпи, розпитує про травми, ортодонтичне лікування, відбілювання. Потім робить прицільний знімок, на якому резорбція видна як ділянка руйнування кореня.
Прицільний знімок дає двовимірне зображення зуба з накладанням структур, тому точне розташування й обсяг дефекту можуть бути неясними. Конусно-променева комп’ютерна томографія (КПКТ) показує зуб у трьох площинах. Дослідження показують, що вона точніше виявляє резорбцію, допомагає відрізнити внутрішню від зовнішньої і нерідко змінює план лікування: дефект може виявитися більшим або меншим, ніж здавалося. Європейське товариство ендодонтії радить розглядати томографію для планування лікування резорбції, якщо огляд і звичайні знімки вказують, що зуб можна зберегти. Лікар обґрунтовує дослідження з урахуванням того, чи вплине додаткова інформація на лікування. Про види знімків читайте в статті про рентген зубів.
Томографія також допомагає оцінити, чи пошкоджує ретиноване ікло або зуб мудрості корінь сусіднього зуба: на панорамному знімку таку резорбцію можна не побачити.

Резорбція під час ортодонтичного лікування
Під час лікування брекетами чи елайнерами зуби переміщуються завдяки перебудові кістки. У частини пацієнтів при цьому трохи вкорочуються верхівки коренів, переважно у верхніх передніх зубів. Здебільшого це незначні зміни, які не впливають на стійкість зуба, але в окремих людей укорочення буває вираженим.
За систематичними оглядами, підвищений ризик пов’язаний із сильним ортодонтичним навантаженням, збільшенням тривалості лікування, переміщенням верхівок коренів і лікуванням з видаленням зубів. Докази щодо впливу форми коренів і попередніх травм залишаються непевними. Елайнери, за наявними даними, не виключають резорбцію, хоча в середньому вона менш виражена, ніж з незнімною апаратурою.
Щоб помітити проблему вчасно, ортодонт призначає контрольні знімки за індивідуальними показаннями під час лікування. Якщо корені помітно вкорочуються, лікар може змінити план, зменшити навантаження або призупинити переміщення зубів. Про догляд за зубами під час лікування — у статті про догляд за брекетами.
Як лікують резорбцію
Головний принцип — прибрати те, що підтримує руйнування. Тому тактика залежить від виду резорбції:
- Запальна і внутрішня резорбція. Інфекцію в каналі усувають ендодонтичним лікуванням: канали очищають, дезінфікують і пломбують. Це може зупинити процес. Складні випадки лікують під мікроскопом — детальніше в статті про лікування каналів під мікроскопом.
- Пришийкова резорбція. Якщо дефект обмежений і доступний, лікар відкриває його, видаляє тканини, що руйнують зуб, і закриває дефект пломбувальним матеріалом. Лікування каналів додають за показаннями, зокрема при ураженні пульпи або потребі у внутрішньому доступі до дефекту. У вибраних випадках зуб тимчасово видаляють, відновлюють поза ротом і повертають на місце.
- Резорбція від тиску. Причину усувають: видаляють ретинований зуб, змінюють ортодонтичне навантаження. Після цього процес зазвичай зупиняється.
- Замісна резорбція. Тканини кореня заміщуються кісткою. Передбачуваного способу зупинити процес немає, але його наслідки потребують контролю. У дітей і підлітків лікар оцінює ріст щелепи та положення зуба відносно сусідніх. За потреби залучають фахівця з травм зубів і планують втручання для збереження кістки та подальшого відновлення зубного ряду.
Після лікування зуб не залишають без нагляду. Лікар призначає контрольні огляди і знімки, щоб переконатися, що резорбція не прогресує, а в місці дефекту не з’являються нові зміни. Якщо процес продовжується, план переглядають. Після травм контроль потрібен навіть за відсутності скарг, оскільки резорбцію можуть виявити на наступних оглядах.
Рішення про лікування чи видалення зуба ухвалюють разом з пацієнтом, а в дитини — також з батьками або опікуном. Лікар пояснює обсяг ураження, прогноз, ризики збереження зуба та можливі альтернативи. Якщо щелепа ще росте, план узгоджують з урахуванням розвитку кістки й сусідніх зубів та можливостей відновлення зубного ряду.
Якщо руйнування надто велике і зуб неможливо відновити, його видаляють і обговорюють заміщення імплантом або протезом.
Прогноз і профілактика
Прогноз залежить від виду резорбції, розміру дефекту і того, наскільки рано її виявили. Обмежені ураження можуть мати сприятливий прогноз, якщо вдається усунути причину або відновити дефект. Для замісної резорбції передбачуваного способу зупинити процес немає. При поширеному ураженні лікування складніше, і не кожен зуб можна врятувати.
Що допомагає знизити ризик:
- після травми зуба звернутися до стоматолога якомога раніше і приходити на контрольні огляди зі знімками, які призначить лікар;
- вибитий постійний зуб брати за коронку й обережно повернути в лунку, якщо це можливо; інакше покласти в молоко та терміново звернутися до стоматолога; молочний зуб у лунку не повертати;
- вчасно лікувати карієс і пульпіт, щоб інфекція не поширювалася на корінь;
- під час ортодонтичного лікування не пропускати візитів і контрольних знімків;
- обговорити з лікарем, чи не загрожує ретинований зуб сусіднім кореням.
Діагностику і лікування резорбції проводять стоматолог-ендодонтист і стоматолог-терапевт, а за ортодонтичного лікування — ортодонт. Звернутися можна, наприклад, у клініки «Ювадент», «Санторіні» або «Смага Дент».
Стаття підготовлена на основі позиції Європейського товариства ендодонтії щодо пришийкової резорбції, оглядів з діагностики і класифікації резорбцій, систематичних оглядів щодо резорбції під час ортодонтичного лікування, а також досліджень резорбції після травм і поруч з ретинованими зубами. Вона не замінює консультацію лікаря: оцінити стан зуба і обрати лікування може лише фахівець після огляду.
Питання та відповіді
Чи болить резорбція кореня?
Резорбція може перебігати без болю, тому її інколи виявляють випадково на знімку. Біль, набряк або нориця можуть супроводжувати ураження пульпи чи тканин навколо кореня. Відсутність болю не виключає резорбції: лікар оцінює зуб під час огляду та призначає знімки за показаннями, зокрема після травми або під час ортодонтичного лікування.
Чи можна зупинити резорбцію?
Можливість зупинити резорбцію залежить від її виду та обсягу ураження. Лікування каналів може зупинити внутрішню й зовнішню запальну резорбцію. За резорбції від тиску усувають джерело навантаження, а пришийковий дефект відновлюють через доступ, який обирає лікар. Для замісної резорбції передбачуваного способу зупинки немає; лікар контролює наслідки та планує подальше лікування.
Що означає рожева пляма на зубі?
Рожевувата пляма може з’являтися при пришийковій або внутрішній резорбції, коли крізь стоншені тканини зуба просвічує грануляційна тканина з кровоносними судинами. При пришийковій формі пляма буває біля шийки, при внутрішній — на коронці. За виглядом плями діагноз не встановлюють: потрібні огляд і знімок, а томографію лікар призначає за показаннями.
Чи вкорочуються корені від брекетів?
Під час ортодонтичного лікування в частини пацієнтів вкорочуються верхівки коренів, зокрема у верхніх передніх зубів. Наслідки залежать від обсягу втрати тканин і стану опори зуба. Ризик пов’язаний із силою навантаження, тривалістю лікування та характером переміщення. Ортодонт призначає контрольні знімки за показаннями й за потреби змінює план або призупиняє переміщення зубів.
Чи обов’язково робити томографію?
Не завжди. Спочатку лікар оглядає зуб і оцінює прицільний знімок. Томографію розглядають, якщо додаткова інформація про розташування та обсяг ураження може змінити лікування. Вона допомагає відрізнити внутрішню резорбцію від зовнішньої та оцінити ушкодження поряд з ретинованим зубом. Потребу в дослідженні визначають індивідуально, з урахуванням даних огляду й попередніх знімків.
Що робити, якщо зуб вибили?
Постійний зуб беріть за коронку, не торкаючись кореня. Якщо він забруднений, обережно сполосніть його молоком і поверніть у лунку, якщо це можливо. Не тріть корінь. Якщо повернути зуб не вдається, покладіть його в молоко й терміново зверніться до стоматолога. Молочний зуб у лунку не повертайте. Дитині не кладіть зуб за щоку через ризик вдихнути або проковтнути його.
