• 449клінік
  • 15789відгуків пацієнтів
  • Щотижняактуальні акції
  • 508фахівців

Види прикусу: правильний, дистальний, мезіальний, перехресний — як розпізнати

Види прикусу: правильний, дистальний, мезіальний, перехресний — як розпізнати
05.11.2026016 хв читання

Прикус — це те, як змикаються верхні і нижні зуби. Від нього залежать жування, вимова, догляд за зубами і зовнішній вигляд обличчя. Розповідаємо, який прикус вважають правильним, як ортодонти класифікують відхилення, чим відрізняються дистальний, мезіальний, перехресний, глибокий і відкритий прикус, за якими ознаками їх можна запідозрити вдома і коли варто показатися ортодонту.

Який прикус вважають правильним

При правильному прикусі верхні передні зуби трохи перекривають нижні. Горбики бічних зубів входять у заглиблення між горбиками зубів протилежного ряду. Верхня зубна дуга охоплює нижню з боків, а лінії між центральними різцями узгоджені між собою та з обличчям. Зуби розташовані без вираженої скупченості. Це орієнтири для огляду, а потребу в лікуванні визначає ортодонт.

Невеликі відхилення від цієї картини трапляються в багатьох людей, і лікування потрібне не в кожному випадку. Італійські дослідники з Перуджі проаналізували світові дані і виявили ознаки неправильного прикусу більш ніж у половини дітей і підлітків, без різниці між хлопцями і дівчатами. Відхилення з’являються рано: частка дітей з ними майже не змінювалася від молочних зубів до постійних.

Про причини і наслідки неправильного прикусу загалом ми розповідали в статті «Неправильний прикус: причини, лікування, на що впливає». Тут зупинимося на видах прикусу і на тому, як їх відрізнити.

Як класифікують прикус

Ортодонти оцінюють прикус у трьох напрямках. Перший — спереду назад: чи правильно стоять одна відносно одної верхня і нижня щелепи. Другий — по вертикалі: наскільки глибоко верхні зуби перекривають нижні. Третій — по ширині: чи збігаються зубні ряди з боків.

Класи Енгля описують зубні контакти, тоді як скелетні класи стосуються співвідношення щелеп. Скелетний перший клас означає узгоджене співвідношення основ щелеп; другий і третій описують різні передньозадні невідповідності. Подібний вигляд зубів може мати різну скелетну основу, тому ці класи не підміняють один одного й не визначають операцію без обстеження.

Класифікація Енгля описує співвідношення перших постійних кутніх зубів. За першого класу їхнє співвідношення правильне, проте можливі скупченість, проміжки та інші відхилення. За другого класу нижні кутні зуби змикаються позаду від належного положення відносно верхніх, за третього — попереду. Ці класи описують зубні співвідношення; розміри та положення щелеп оцінюють додатково.

Вертикальні відхилення — це глибокий і відкритий прикус, поперечні — перехресний. В одного пацієнта можуть поєднуватися різні відхилення, наприклад дистальний прикус із глибоким перекриттям.

Вид прикусу Що видно Можливі наслідки
Правильний Верхні різці трохи перекривають нижні, бічні зуби щільно змикаються Жування без перешкод через положення зубів
Дистальний Верхні передні зуби виступають вперед, підборіддя здається меншим За вираженого виступання різців — підвищений ризик їх травми
Мезіальний Нижні передні зуби стоять попереду верхніх, підборіддя виступає Важче відкушувати, змінюється профіль обличчя
Перехресний З одного боку або спереду нижні зуби перекривають верхні Асиметрична робота м’язів, зміщення щелепи вбік
Глибокий Верхні різці майже повністю закривають нижні Нижні різці можуть травмувати ясна піднебіння
Відкритий Між передніми зубами залишається щілина при зімкнутих бічних Важче відкушувати, можливі порушення вимови

Дистальний прикус

Прогнатичний прикус — поширена назва дистального співвідношення зубних рядів. Водночас прогнатія описує переднє положення щелепи, а нахил верхніх різців уперед є окремою ознакою: вони не тотожні й не завжди поєднуються. Тому за самою формою профілю чи нахилом зубів не обирають корекцію; потрібна оцінка зубів і обох щелеп ортодонтом.

Протрузією різців називають їх висування або нахил уперед; це ознака положення зубів, яку уточнює ортодонт. Вона не є автоматичним доказом переднього положення всієї щелепи. Для плану важливо розрізнити зубний нахил і скелетне співвідношення, а не оцінювати лише виступання губ на фото.

За дистального прикусу нижній зубний ряд змикається позаду від належного положення відносно верхнього. Це може бути пов’язано з положенням зубів, розмірами або положенням щелеп. Верхні різці можуть виступати вперед, профіль обличчя — бути опуклим, а губи — змикатися із зусиллям. За іншого варіанта верхні центральні різці нахилені всередину й поєднуються з глибоким перекриттям.

Виражене виступання верхніх різців пов’язане з підвищеним ризиком їх травми. Цей зв’язок виявили в метааналізі амстердамських ортодонтів. Пізніший метааналіз австралійських фахівців підтвердив його для молочного, змішаного та постійного прикусу.

Кокранівський огляд за участю автора з Державного університету Ріо-де-Жанейро порівняв раннє лікування з лікуванням у підлітковому віці. Раннє лікування зменшувало ризик травми різців; інших переваг після завершення лікування огляд не виявив. Певність цих доказів була низькою або помірною. Функціональні апарати також зменшували виступання зубів у підлітків порівняно з відсутністю лікування. Початок лікування ортодонт визначає з урахуванням ризику травми та росту щелеп.

На розвиток дистального прикусу можуть впливати спадкові чинники та звички. В огляді бразильських фахівців серед дітей із ротовим диханням другий клас першого підкласу траплявся частіше, ніж перший клас порушень прикусу. Це спостереження не доводить причини відхилення. Закладеність носа та регулярне хропіння в дитини варто обговорити з педіатром або отоларингологом.

Гіпсові моделі щелеп з різним співвідношенням передніх зубів
Ортодонт оцінює прикус за моделями щелеп, знімками і оглядом

Мезіальний прикус

Прогенічним прикусом часто називають мезіальне співвідношення зубних рядів із висунутими вперед нижніми зубами. Назва прогенія може також описувати виступання нижньої щелепи, але сама по собі не встановлює причини прикусу: зовнішній профіль не дає змоги відрізнити зубне порушення від скелетного. Це з’ясовує ортодонт під час обстеження.

За мезіального прикусу нижній зубний ряд змикається попереду від належного положення відносно верхнього. Нижні різці можуть стояти попереду верхніх, підборіддя — виступати, а профіль — бути увігнутим. Такі ознаки можливі через положення зубів, недостатній розвиток верхньої щелепи або надмірний розвиток нижньої. Відкушування передніми зубами може бути утрудненим.

У частини людей причина лише в нахилі зубів, у частини — у розмірах і положенні щелеп. Відрізнити одне від іншого допомагає огляд ортодонта і рентгенівські знімки. Дослідники з Університету Гонконгу пояснюють мезіальний прикус взаємодією спадкових чинників і середовища, у деяких родинах він передається з покоління в покоління. Тому якщо такий прикус є в батьків, дитину варто показати ортодонту рано.

У період росту ортодонт може впливати на розвиток щелеп. Метааналіз італійських ортодонтів із Мессіни виявив поліпшення співвідношення щелеп після застосування позаротових ортопедичних апаратів для висування верхньої щелепи. Ці дані не доводять збереження змін після завершення росту. У дорослих із вираженою скелетною невідповідністю може знадобитися поєднання ортодонтичного та хірургічного лікування.

Перехресний прикус

Перехресний прикус — це коли в певній ділянці нижні зуби перекривають верхні, а не навпаки. Буває передній, коли верхні різці стоять позаду нижніх, і бічний — з одного або з обох боків. Часто бічний перехресний прикус пов’язаний із вузькою верхньою щелепою, і нижня щелепа при змиканні зміщується вбік, щоб зуби зійшлися.

Ножицеподібним називають поперечне порушення, за якого верхні бічні зуби розташовані надто назовні від нижніх і не мають належних жувальних контактів. Це відрізняється від описаного вище перехресного перекриття; напрямок зміщення й контакти перевіряє ортодонт. Нечіткий вислів «передній прикус» потребує уточнення: він може стосуватися різних співвідношень передніх зубів.

За поставою чи болем у спині неможливо визначити вид прикусу. Не варто починати переміщення зубів лише заради обіцянки виправити поставу. Ортодонт оцінює зуби й щелепи, а стійкі скарги з боку спини або шиї обговоріть із відповідним лікарем.

За бічного відкритого прикусу не змикаються зуби в бічній ділянці, хоча інші контакти можуть зберігатися. Місце щілини, функцію жування та причину перевіряє ортодонт.

За бічного перехресного прикусу робота жувальних м’язів може відрізнятися з обох боків. Огляд дослідників із Кампінаса виявив зв’язок із меншою силою змикання та асиметричною роботою м’язів. Огляд за участю неаполітанських ортодонтів також описав такі відмінності, проте зв’язок зі скелетною асиметрією залишився нез’ясованим. Якість досліджень була середньою або низькою.

У світовому огляді перехресний прикус рідше виявляли в постійному прикусі, ніж у молочному. Це не дозволяє передбачити перебіг у конкретної дитини. Зміщення щелепи вбік потребує оцінки ортодонта. Огляд шведських фахівців із Мальме описав можливу користь вибіркового пришліфовування молочних зубів, але якість досліджень була низькою. Таке втручання виконує стоматолог за показаннями, якщо змиканню заважають окремі контакти зубів. В інших випадках можуть застосовувати розширювальні апарати.

Глибокий і відкритий прикус

За глибокого прикусу верхні різці перекривають нижні більше норми. Нижні різці можуть травмувати слизову піднебіння за верхніми зубами. Можливе також посилене стирання передніх зубів. Глибоке перекриття може поєднуватися з дистальним прикусом, зокрема за нахилу верхніх центральних різців усередину.

Кокранівський огляд за участю автора зі Стоматологічної школи та лікарні Корка не виявив придатних контрольованих випробувань лікування другого класу другого підкласу в дітей. Це поєднання глибокого перекриття з нахиленими всередину верхніми різцями. Висновок стосується обмеженості досліджень, а план лікування ортодонт визначає після обстеження.

За переднього відкритого прикусу між передніми зубами залишається щілина, коли бічні зімкнуті. Відкушування може бути утрудненим; можливі також порушення вимови та розташування язика між зубами. У дітей таке відхилення пов’язують зі смоктанням пальця чи соски та з положенням язика в спокої. Особливості ковтання можуть супроводжувати відкритий прикус, проте не доводять його причину.

Ортодонти з Університету Гонконгу та Вашингтонського університету в Сіетлі зазначають, що відкритий прикус має різні причини, а після лікування можливе повернення щілини між зубами. Тому план утримання результату визначає ортодонт. Збереження звички, пов’язаної з відхиленням, може підвищувати ризик рецидиву.

Як розпізнати і звідки береться

Точно визначити вид прикусу може лише ортодонт, але запідозрити відхилення можна вдома. Станьте перед дзеркалом, зімкніть бічні зуби і подивіться на передні та на профіль обличчя. Варто звернути увагу на такі ознаки:

  • верхні передні зуби сильно виступають вперед або нижні стоять попереду верхніх;
  • верхні різці повністю закривають нижні або між передніми зубами видно щілину;
  • з одного боку нижні зуби перекривають верхні, а підборіддя зміщене вбік;
  • середня лінія між верхніми і нижніми центральними різцями не збігається;
  • важко відкусити їжу передніми зубами або жувати з одного боку;
  • губи змикаються лише із зусиллям, дитина постійно дихає ротом;
  • зуби налазять один на одного, і їх важко чистити.

На розвиток прикусу впливають спадкові чинники та звички. Огляд за участю дослідників із Санта-Катаріни виявив недостатньо доказів переваги «ортодонтичних» сосок над звичайними для запобігання порушенням прикусу. Метааналіз за участю фахівців із Мараньяна пов’язав грудне вигодовування з нижчими шансами відкритого та бічного перехресного прикусу. Міланський огляд описав зв’язок із меншою частотою бічного перехресного та дистального прикусу. Спостережні дані не доводять причинного захисного ефекту.

Щодо болю в суглобі нижньої щелепи дані суперечливі. Шведський систематичний огляд із Гетеборга не підтвердив, що конкретний вид неправильного прикусу спричиняє порушення суглоба, і не знайшов підтвердження, що їх спричиняє ортодонтичне лікування. Метааналіз китайських фахівців показав, що ознаки таких порушень часто трапляються в людей з неправильним прикусом, особливо з перехресним і дистальним, але дослідження були різнорідними. Клацання і біль у суглобі — привід для огляду в лікаря, а не для висновків за інтернетом.

Прозорий ретейнер і модель зубів із брекетами на столі ортодонта
Після вирівнювання зубів результат утримує ретейнер

Ортогнатичний прикус, вправи й операції на щелепах

Що таке ортогнатичний прикус і як він виглядає збоку?

Ортогнатичний прикус — це правильний прикус, який в ортодонтії беруть за орієнтир норми для співвідношення зубних рядів. При огляді збоку передній щічний горбик першого верхнього постійного кутнього зуба має потрапляти в поперечну борозенку відповідного нижнього зуба, коли бічні зуби зімкнуті. Верхнє ікло при змиканні розташоване між нижнім іклом і першим малим кутнім зубом; такі контакти допомагають описати взаємне положення зубів спереду назад. Зовнішній профіль обличчя оцінюють окремо від зубних контактів, тому для висновку про прикус ортодонт зіставляє огляд обличчя зі змиканням зубів у роті.

Які види прикусу вважають фізіологічними?

До фізіологічних видів прикусу в навчальній класифікації належать ортогнатичний, прямий, біпрогнатичний та опістогнатичний. Вони мають спільні ознаки змикання великих і малих кутніх зубів, а відмінності стосуються передніх зубів: їхнього нахилу та способу контакту верхнього й нижнього рядів. За прямого прикусу різці контактують різальними краями; за фізіологічного біпрогнатичного верхні та нижні різці й ікла нахилені назовні зі збереженням невеликого перекриття. За опістогнатичного прикусу різці й ікла обох щелеп нахилені в бік порожнини рота та зберігають контакт, тож назви цих варіантів описують різне положення передніх зубів у межах цієї класифікації.

Коли при мезіальному чи дистальному прикусі потрібна операція?

При мезіальному чи дистальному прикусі операцію можуть розглядати через виражену невідповідність положення щелеп, яку складно виправити самим ортодонтичним лікуванням. У дорослих щелепи вже завершили ріст, тому хірургічне переміщення дає змогу змінити їхнє взаємне положення, тоді як ортодонтичне лікування узгоджує положення зубів. Зазвичай зуби готують до нового змикання ще до операції, а після неї продовжують ортодонтичне лікування, щоб довести їх до запланованого положення. Рішення ухвалюють разом з ортодонтом і щелепно-лицевим хірургом після огляду та необхідних обстежень; з пацієнтом обговорюють мету лікування, можливі ризики й доступні варіанти.

Чи допомагають вправи й міогімнастика?

Вправи й міогімнастику можуть використовувати як допоміжну роботу з м’язами рота й обличчя при порушеннях роботи язика чи змикання губ. Такі заняття спрямовані на рухливість і тонус м’язів, положення язика, змикання губ та особливості жування й ковтання; у дослідженнях їх розглядали і разом з ортодонтичним лікуванням. Для мезіального чи дистального прикусу доказів, що вправи надійно виправляють співвідношення зубів або щелеп, недостатньо, тому вони не замінюють оцінки та плану лікування ортодонта. У сучасному огляді можливу користь міофункціональної терапії пов’язують із корекцією порушених функцій; після операцій на щелепах дані щодо такої допомоги виглядають перспективними.

Правильний прикус у дітей

Правильний прикус у дитини оцінюють відповідно до етапу розвитку: наприкінці молочного прикусу фізіологічними змінами можуть бути проміжки між зубами та прямий контакт різців. У змінному прикусі одночасно є молочні й постійні зуби, тому ортодонт перевіряє послідовність їхньої зміни, місце для прорізування та співвідношення щелеп у процесі росту. Для постійних зубів орієнтири змикання наведені вище в розділі «Який прикус вважають правильним»; лікар співвідносить їх із розвитком зубних рядів конкретної дитини. Плановий огляд доречний на початку зміни зубів, а надто рання чи пізня втрата молочних зубів або постійне прикушування щік — приводи показати дитину ортодонту раніше.

Формування прикусу включає молочний ряд, період зміни зубів і постійний ряд на тлі росту щелеп. Порушення положення окремого зуба — його нахил, поворот або нестача місця — оцінюють окремо від співвідношення всіх зубних рядів. За домашнім фото неможливо визначити, чи зміна пов’язана з прорізуванням, місцем у ряду або будовою щелеп.

Коли йти до ортодонта

Британська служба охорони здоров’я зазначає, що ортодонтичне лікування може знадобитися, якщо зуби ростуть тісно або виступають, верхня і нижня щелепи змикаються неправильно, між зубами великі проміжки або через положення зубів важко жувати і чистити їх. Ортодонт оглядає зуби і щелепи, за потреби робить рентгенівські знімки, фото чи сканування. Розповідайте лікарю і про давні травми передніх зубів.

Порушення прикусу можуть бути пов’язані з якістю життя, що стосується здоров’я рота. Шведський огляд за участю фахівців з Еребру виявив негативний зв’язок, передусім з емоційним і соціальним благополуччям. Огляд саудівських дослідників також описав можливе погіршення цих показників за тяжких відхилень. Вираженість впливу залежала від особливостей учасників та їхнього середовища.

Першу консультацію ортодонта варто запланувати на початку зміни молочних зубів постійними. За мезіального чи перехресного прикусу, зміщення щелепи або стійкої звички смоктати палець огляд може знадобитися раніше. Дорослим ортодонтичне лікування теж доступне. Які бувають системи, читайте в статтях «Брекети — види, встановлення, протипоказання» та «Елайнери: що це і як працюють». Як доглядати за зубами під час лікування, розповідає стаття «Догляд за брекетами».

Обрати фахівця допоможе каталог, де зібрані стоматологи-ортодонти Києва. Записатися на консультацію можна, наприклад, у клініках «Здорові зуби», «КівДент» або «Віровит на Троєщині».

Стаття має інформаційний характер і не замінює консультації лікаря. Вид прикусу і потребу в лікуванні визначає ортодонт після огляду і за потреби рентгенівських знімків.

Висота прикусу, реєстрація змикання й лицьова маска

Окремо від виду прикусу лікар оцінює, як щільно змикаються зуби по вертикалі. Що таке висота прикусу і чому вона знижується після втрати або стирання зубів, пояснює стаття «Висота прикусу: що це, чому знижується і як відновлюють». Перед протезуванням чи ортодонтичним лікуванням положення щелеп часто фіксують — для цього використовують восковий шаблон, силікон або регістратор прикусу; як це відбувається, описано в матеріалі «Реєстрація прикусу: воск, силікон, реєстратор». А дітям із мезіальним прикусом ортодонт іноді призначає лицьову маску в ортодонтії — для чого вона потрібна і скільки її носять, читайте в статті «Лицьова маска в ортодонтії: для чого і як носити».

Питання та відповіді

Глибокий прикус за класифікацією Енгля — це окремий клас?

Глибокий прикус не є окремим класом Енгля: класи описують співвідношення перших постійних кутніх зубів, а глибоке перекриття — вертикальне співвідношення різців. Це різні ознаки прикусу. Глибоке перекриття може поєднуватися з дистальним прикусом, зокрема з нахилом верхніх центральних різців усередину. Тому ортодонт оцінює і співвідношення бічних зубів, і перекриття передніх, а також розміри та положення щелеп.

Як зрозуміти, що в мене правильний прикус?

При правильному прикусі верхні передні зуби трохи перекривають нижні спереду, бічні зуби щільно змикаються, а середня лінія між центральними різцями збігається вгорі і внизу. Ви легко відкушуєте і жуєте з обох боків, губи змикаються без зусилля. Якщо щось із цього не так, варто показатися ортодонту: невеликі відхилення трапляються часто, і лікування потрібне не в кожному випадку.

Чим відрізняється дистальний прикус від мезіального?

Це відхилення співвідношення зубних рядів у протилежних напрямках. За дистального прикусу нижні зуби змикаються позаду від належного положення відносно верхніх, за мезіального — попереду. Виступання різців і форма підборіддя можуть відрізнятися. Причина може стосуватися положення зубів, розмірів або положення щелеп. Визначити її та обрати лікування допомагає обстеження в ортодонта.

Чи минає неправильний прикус у дитини з віком?

Положення зубів може змінюватися під час росту та зміни молочних зубів постійними. Світовий огляд виявив меншу поширеність перехресного прикусу серед постійних зубів, проте це не прогноз для конкретної дитини. За мезіального прикусу або зміщення щелепи вбік потрібен огляд ортодонта. Лікар визначить, чи достатньо спостереження, чи доцільне лікування в період росту.

Чи впливає соска або смоктання пальця на прикус?

Тривале смоктання пальця чи соски пов’язують із відкритим прикусом і виступанням верхніх різців. Доказів, що «ортодонтичні» соски краще запобігають відхиленням, недостатньо. Якщо звичка стійка або вже помітні зміни положення зубів, порадьтеся з дитячим стоматологом чи ортодонтом. Лікар оцінить розвиток прикусу та допоможе обрати спосіб припинення звички, прийнятний для дитини.

Чи може неправильний прикус спричиняти біль у щелепі?

Зв’язок між прикусом і болем у суглобі нижньої щелепи досліджують давно, але однозначних висновків немає. Шведський огляд не підтвердив, що конкретний вид прикусу спричиняє такі порушення. Водночас при перехресному і дистальному прикусі ознаки порушень суглоба трапляються частіше. Біль, клацання чи обмежене відкривання рота — привід звернутися до стоматолога для огляду.

Чи можна виправити прикус у дорослому віці?

Ортодонтичне лікування доступне й дорослим. Положення зубів можна змінювати брекетами або елайнерами за відповідних показань. Якщо є виражена невідповідність розмірів чи положення щелеп, ортодонт може запропонувати поєднання ортодонтичного та хірургічного лікування. Після переміщення зубів зазвичай потрібен ретейнер, який допомагає утримувати результат і зменшує ризик повернення зубів у попереднє положення.

Чому після брекетів потрібен ретейнер?

Після зняття брекетів зуби можуть зміщуватися. Ретейнер допомагає утримувати їхнє положення. Він буває незнімним, у вигляді дроту на внутрішній поверхні зубів, або знімним, наприклад у вигляді капи чи пластинки. Тип ретейнера та режим його використання визначає ортодонт. За відкритого прикусу лікар також оцінює причини відхилення та ризик повернення щілини між зубами.

Редакція 101 Стоматолог

Відгуки та коментарі

Залишити відгук