
Іноді людина випадково намацує язиком тверду гладку опуклість посередині піднебіння або горбики з внутрішнього боку нижньої щелепи, під язиком. Вона не болить, не кровоточить і, як з’ясовується, була там давно. Здебільшого за таким описом стоїть торус — доброякісний кістковий наріст, який не є пухлиною і зазвичай не потребує лікування. Розповідаємо, як він виглядає, чому з’являється, як лікар відрізняє його від інших утворень і в яких випадках торус усе ж видаляють.
Що таке торус
Торус — це локальне розростання щільної кістки щелепи, вкрите звичайною слизовою оболонкою. Медичною мовою такі нарости називають екзостозами, тобто кістковими виростами назовні від основної кістки. Торус складається переважно зі щільної кортикальної кістки з невеликою часткою губчастої, тому на дотик він твердий, як сама щелепа.
Огляди описують торуси як доброякісну анатомічну особливість, а не хворобу. Вони не проростають у навколишні тканини, не дають метастазів і не перетворюються на злоякісну пухлину. Торус може не спричиняти скарг; іноді його виявляє стоматолог під час огляду або підготовки до протезування.
Торуси трапляються доволі часто, хоча частота сильно відрізняється в різних країнах і етнічних групах. У дослідженнях стоматологічних пацієнтів їх знаходили в помітної частини обстежених, причому нерідко в одних і тих самих людей одразу на піднебінні та на нижній щелепі.
Зростає торус повільно. Його можуть помітити в дорослому віці, але час появи та розмір відрізняються. У деяких людей наріст досягає певного розміру і далі не змінюється.
Де буває кістковий наріст у роті: торус і екзостоз на яснах
Розрізняють кілька видів кісткових наростів залежно від місця.
- Піднебінний торус. Розташований посередині твердого піднебіння, уздовж лінії, де під час розвитку зрощуються дві половини піднебіння. Він буває плоским, веретеноподібним, у вигляді вузла чи кількох часточок. Огляди описують його частіше в жінок.
- Нижньощелепний торус. Розташований з внутрішнього боку нижньої щелепи, під язиком, зазвичай навпроти малих кутніх зубів. Здебільшого він двобічний, тобто горбики є і зліва, і справа, причому з кожного боку може бути один вузлик або кілька. Цей вид частіше описують у чоловіків.
- Екзостози з боку щоки. Горбисті потовщення кістки на зовнішньому боці щелепи, біля ясен, переважно на верхній щелепі в ділянці бічних зубів. З віком вони трапляються частіше і нерідко поєднуються з торусами.
Комп’ютерна томографія показує, що нижньощелепний торус лежить над внутрішнім гребенем нижньої щелепи, до якого кріпиться м’яз дна порожнини рота, і має товстий щільний шар кістки. Саме тому на знімку він виглядає як дуже щільна ділянка.
Типовий торус має кілька характерних ознак, на які лікар звертає увагу під час огляду:
- він твердий, як кістка, не продавлюється і не зміщується під пальцем;
- поверхня гладка або горбиста, з чіткими межами;
- слизова над ним звичайного кольору або трохи блідіша, без виразок;
- нижньощелепний торус зазвичай симетричний з обох боків;
- наріст не болить і не змінюється швидко.
Слизова над торусом тонка і бідна на судини. Тому тверда чи гостра їжа, наприклад скоринка хліба або кісточка риби, може її подряпати. Така ранка болить, загоюється повільніше за звичайну і часто змушує людину вперше звернути увагу на наріст. Після загоєння біль минає, а сам торус лишається.
Великий піднебінний торус іноді заважає вимові окремих звуків або створює відчуття, що в роті тісно. Великі нижньощелепні торуси можуть обмежувати місце для язика. Проте в більшості людей торус ніяк не впливає на жування, ковтання і мовлення.
Чому з’являється торус
Точна причина торусів досі не встановлена. Огляди сходяться на тому, що їхнє походження складне і поєднує спадковість та зовнішні чинники.
Спадковість. Торуси часто бувають у кількох членів однієї родини, і дослідники припускають спадкову передачу. Водночас генетика не пояснює всіх випадків, тому дослідники вивчають і інші чинники.
Навантаження на щелепи. Низка досліджень пов’язує кісткові нарости зі стиранням зубів, стисканням щелеп і скреготом. У людей з такими звичками торуси й екзостози знаходили частіше. За однією з гіпотез, навантаження може впливати на утворення наростів, але цей механізм не доведений. Проте систематичний огляд показав, що дані про зв’язок саме з бруксизмом суперечливі, а якість доказів невисока. В іншому дослідженні літніх людей зв’язку піднебінного торуса зі скреготом і силою змикання не знайшли. Детальніше про стискання і скрегіт зубами ми розповідали в статті про бруксизм.
Прикус і стан суглоба. У дослідженні, що порівнювало людей із торусами та без них, виявили зв’язок торусів із розладами скронево-нижньощелепного суглоба і стиранням зубів. В іншому дослідженні нижньощелепний торус пов’язували з більшою силою змикання зубів. Ці спостереження не доводять причинного зв’язку.
Щільність кісток. У жінок після менопаузи помірний чи великий піднебінний торус пов’язували з нормальною або вищою щільністю кісток. Однак за наявністю торуса не можна визначити щільність кісток або виключити її зниження.
Торус не є інфекційним утворенням. Його поява не свідчить про погану гігієну; точні причини формування залишаються нез’ясованими.
Чи небезпечний торус
Сам торус не небезпечний. Він доброякісний, не перероджується і зазвичай не дає жодних симптомів. Огляди наголошують, що лікування потрібне лише у вибраних випадках, а в решті досить знати про його існування.
Торус може спричиняти незручності через повторне травмування слизової, заважати жуванню чи мовленню або ускладнювати виготовлення та носіння знімного протеза.
Водночас тверде утворення в роті не завжди є торусом. Подібно можуть виглядати кісти, запальні ущільнення, доброякісні та, рідше, злоякісні пухлини кістки чи слизової, а також зміни, пов’язані з зубами. Тому новий наріст, особливо якщо він росте, болить, з’явився з одного боку або має виразку, має оглянути лікар.
Як лікар ставить діагноз
У типових випадках діагноз ставлять під час звичайного огляду. Торус виявляють оглядом і пальпацією: стоматолог оцінює розташування, тверду кісткову консистенцію, симетричність, стан слизової над наростом.
Лікар також розпитує, як давно людина помітила наріст, чи змінювався він, чи бувають ранки і біль, чи є в родині схожі утворення, чи стискає людина зуби вдень або вночі. Він оглядає зуби: стирання емалі, відколи і тріщини можуть підказати про перевантаження щелеп.
За типової картини додаткові дослідження зазвичай не потрібні. Знімок призначають за показаннями, якщо він допоможе уточнити діагноз або спланувати втручання. Потребу в комп’ютерній томографії лікар оцінює окремо. Щільну кісткову структуру на знімку зіставляють із даними огляду.
Для типового торуса біопсія зазвичай не потрібна. Якщо після огляду діагноз залишається незрозумілим, лікар вирішує, чи потрібне дослідження тканини. Швидке збільшення, нетипова консистенція, зміни слизової або виразка, що не загоюється, потребують додаткової оцінки.

Коли торус видаляють
Огляди описують хірургічне висічення як єдиний спосіб прибрати торус. Ліків, які б зменшили кістковий наріст, немає, і він не розсмоктується з часом. Але операцію роблять лише за конкретними показаннями.
| Ситуація | Що зазвичай вирішує лікар |
|---|---|
| Невеликий торус без симптомів | Спостереження під час планових оглядів, лікування не потрібне |
| Торус часто травмується, ранки повторюються | Оцінює причину травми, обговорює видалення |
| Потрібен знімний протез, а торус заважає | Видалення або протез особливої конструкції з урахуванням торуса |
| Великий торус заважає жувати, говорити чи ковтати | Оцінює показання до видалення та потребу в знімку |
| Утворення нетипове, росте або має виразку | Обстеження і, за потреби, біопсія для уточнення діагнозу |
Протезування. Це головна причина видалення. Слизова над торусом тонка і погано переносить тиск базису знімного протеза, а сам наріст створює піднутрення і заважає щільному приляганню. Через це протез може натирати, хитатися або погано триматися. Лікар-ортопед вирішує, чи можна виготовити протез, який враховує торус, наприклад з м’якою підкладкою чи особливою формою базису, чи краще спершу видалити наріст. Про один з видів знімних протезів ми розповідали в статті про бюгельний протез.
Імплантація і операції на щелепі. Іноді торус заважає встановленню імплантів або іншим втручанням. Цікаво, що видалену кістку торуса описують як можливий власний матеріал для нарощування кістки під час пародонтологічних та імплантологічних операцій.
Повторні травми. Якщо слизова над торусом постійно травмується, лікар спершу оцінює, чи можна прибрати джерело травми. Коли ранки повторюються попри це, видалення стає розумним рішенням.
Як проходить видалення і загоєння
Видалення торуса проводить стоматолог-хірург під місцевим знеболенням. Лікар розрізає і відшаровує слизову над наростом, зрізає або зішліфовує кістку до рівня основної щелепи, згладжує поверхню і зашиває слизову. Після знеболення можуть відчуватися тиск і вібрація. Якщо виникає біль, потрібно повідомити лікаря, щоб він перевірив дію знеболення. Як діє місцеве знеболення і як поводитися після нього, ми пояснювали в статті про анестезію для зубів.
Для великого піднебінного торуса іноді виготовляють хірургічний шаблон. Описано випадок, у якому він допоміг спланувати обсяг видалення кістки та використовувався після операції. Потребу в такому пристрої визначає хірург.
Після видалення можливі біль і набряк. До ускладнень належать кровотеча, розходження швів та інфікування рани. Після значного зменшення торусів описано гематому дна порожнини рота. Якщо набряк під язиком наростає або стає важко дихати чи ковтати, потрібна невідкладна медична допомога. Якщо кровотеча не припиняється або біль посилюється, слід терміново звернутися до лікаря. В окремому клінічному випадку загоєння минуло без ускладнень і пацієнтці виготовили протез.
Після операції лікар зазвичай радить:
- обирати м’яку негарячу їжу та не травмувати ділянку операції під час жування;
- не торкатися рани язиком чи пальцями і не тиснути на шви;
- дотримуватися гігієни рота за рекомендацією лікаря, обережно біля рани;
- приймати знеболювальні лише ті, які призначив лікар;
- прийти на контрольний огляд у призначений день.
До протезування переходять після оцінки загоєння та стану тканин. Готовність до виготовлення або припасування протеза визначають хірург і стоматолог-ортопед.

Кістка, що виступає після видалення зуба
Після видалення зуба виступає кістка: це екзостоз?
Тверде загострення після видалення зуба може бути краєм лунки або невеликим фрагментом кістки, і це не означає, що утворився торус. Повідомте стоматологу, чи був наріст до видалення зуба, чи ви вперше помітили його біля рани під час загоєння, а також які відчуття вас турбують. На огляді лікар оцінює лунку та слизову навколо неї; якщо є підозра на залишок зуба або ускладнене загоєння, за показаннями може знадобитися знімок для уточнення причини. Висновок про природу твердої ділянки лікар робить після обстеження: опис або фото можуть допомогти пояснити скарги, а стан рани потрібно оцінити під час огляду.
Чи закриється оголена кістка і що робити до огляду?
Край лунки може згладжуватися під час загоєння, але болюча кістка або ділянка, що залишається відкритою, потребує огляду стоматолога. Не витягуйте, не ламайте й не спилюйте фрагмент самостійно; до огляду дотримуйтеся рекомендацій лікаря щодо догляду після видалення зуба. Обирайте м’яку їжу й обережно чистьте інші зуби, оминаючи рану та згусток; залежно від стану лунки лікар може рекомендувати спостереження за загоєнням або обробити гострий край кістки. Терміновий огляд потрібен за будь-якої з цих ознак, навіть окремо: біль наростає, з рани виділяється гній, підвищилася температура або погіршилося самопочуття. Лікар оцінить загоєння та можливі ускладнення.
Коли звернутися до лікаря
Якщо ви вперше помітили твердий наріст у роті, запишіться до стоматолога для огляду. Лікар оцінить утворення, визначить, чи схоже воно на торус, і зафіксує його ознаки в картці. Підтверджений торус без скарг можна контролювати під час планових оглядів.
Не відкладайте візит, якщо:
- наріст з’явився нещодавно або помітно росте;
- утворення лише з одного боку, м’яке, нерівне чи болюче;
- на слизовій над ним є виразка, яка не загоюється;
- з’явилися оніміння, кровоточивість чи хитання зубів поряд;
- наріст заважає жувати, говорити або носити протез;
- ви плануєте протезування чи імплантацію.
Почати можна зі стоматолога-терапевта або стоматолога-ортопеда, якщо питання пов’язане з протезом. Вони оцінять наріст і за потреби направлять до хірурга. Оглянути торус і обговорити видалення можна, наприклад, у клініках «Дарлін на Нивках», «Медлайф Еталон» або «Прайм».
Стаття підготовлена на основі оглядів і популяційних досліджень торусів та екзостозів щелеп, систематичних оглядів їхнього зв’язку з бруксизмом і серій клінічних випадків хірургічного видалення. Вона не замінює консультації лікаря.
Питання та відповіді
Чи може торус перерости в рак?
Торус — доброякісний кістковий наріст без здатності до злоякісного переродження. Він складається зі зрілої кістки, може повільно збільшуватися або залишатися незмінним. Проте не кожне тверде утворення в роті є торусом. Новий наріст, швидке збільшення, біль, зміна слизової або виразка потребують огляду стоматолога, який визначить необхідність додаткового обстеження.
Наріст на яснах не болить: чи потрібно показати його лікарю?
Відсутність болю не дає змоги визначити природу утворення. Торус та інші кісткові екзостози можуть не спричиняти скарг. Стоматолог оцінює розташування наросту, його щільність і стан слизової. Якщо підтверджений торус не травмується, не заважає жувати, говорити, ковтати або користуватися протезом, зазвичай достатньо спостереження під час планових оглядів. Нове утворення або зміни наявного потребують оцінки лікаря.
Чи може торус зникнути сам?
Торус складається зі зрілої кістки й не зникає без втручання. Він може повільно збільшуватися або залишатися незмінним. Медикаментозного способу прибрати такий наріст немає. Якщо підтверджений торус не заважає і не травмується, лікування зазвичай не потрібне. Його контролюють під час стоматологічних оглядів, а видалення розглядають за наявності скарг або перешкод для протезування.
Чому болить кістковий наріст на піднебінні?
Торус зазвичай не болить. Біль може виникнути через травму тонкої слизової над наростом, наприклад твердою або гострою їжею. Загоєнню може заважати повторне подразнення цієї ділянки. Проте причину болю потрібно оцінити на огляді. Якщо біль не минає, ранки повторюються або є виразка, зверніться до стоматолога для виключення інших захворювань.
Чи обов’язково видаляти торус перед протезуванням?
Не завжди. Невеликий торус, який не заважає краю і базису протеза, можна залишити. Якщо ж наріст створює піднутрення, перешкоджає щільному приляганню або слизова над ним не переносить тиску, лікар обговорює видалення. Іноді ортопед пропонує протез особливої конструкції з м’якою підкладкою, який враховує торус. Рішення приймають після огляду і, за потреби, знімка.
Торус з’являється через скрегіт зубами?
В окремих дослідженнях торуси пов’язували зі стиранням зубів, скреготом або стисканням щелеп. Систематичний огляд виявив можливий зв’язок із патологічним стиранням, проте дані щодо скреготу й стискання були суперечливими, а якість доказів низькою. Це не доводить, що бруксизм спричиняє торус. Якщо ви помічаєте скрегіт чи стискання зубів, обговоріть це зі стоматологом незалежно від наявності наросту.
Чи боляче видаляти торус?
Видалення зазвичай виконують під місцевим знеболенням. Можуть відчуватися тиск і вібрація; якщо виникає біль, повідомте хірурга, щоб він перевірив дію знеболення. Після втручання можливі біль і набряк. Дотримуйтеся індивідуальних рекомендацій щодо знеболення, харчування та гігієни й приходьте на контроль. Якщо набряк під язиком наростає або важко дихати чи ковтати, потрібна невідкладна допомога.
